- набряклий
- —————————————————————————————набря́клийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
набряклий
Смотреть что такое "набряклий" в других словарях:
набряклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до набрякнути. 2) у знач. прикм. Збільшений в об ємі, розпухлий … Український тлумачний словник
набряклий — 1) (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшений в об ємі від припливу крові, молока тощо), набухлий, напухлий, розбухлий, набубнявілий; пухлий, надутий, здутий (про кровоносні судини зазв. від напруження) Пор. опухлий 2) див.… … Словник синонімів української мови
набухлий — 1) (збільшений в об ємі внаслідок насичення вологою), набряклий, розбухлий, набубнявілий, набучавілий 2) див. набряклий 1) … Словник синонімів української мови
брезклий — а, е. Набряклий, опухлий (про тіло або обличчя). || Який має набрякле тіло чи обличчя … Український тлумачний словник
бубнявий — а, е. Набряклий; наповнений вологою, соком … Український тлумачний словник
едематозний — а, е. Такий, що проявляється набряками; набряклий … Український тлумачний словник
забрезклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до забрезкнути. 2) у знач. прикм.Набряклий, опухлий … Український тлумачний словник
задутий — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до задути I 3), 4). II а, е, тех. Дієприкм. пас. мин. ч. до задути II. || заду/то, безос. присудк. сл. III а, е. діал. Набряклий … Український тлумачний словник
здутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до здути. 2) у знач. прикм.Збільшений в об ємі, набряклий … Український тлумачний словник
мішкуватий — а, е. 1) Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг). || Набряклий, опухлий, обвислий (про обличчя, щоки, живіт і т. ін.). 2) перен. Неспритний, незграбний у рухах, неповороткий … Український тлумачний словник
